перейти на главную ИАЦ ЗКУ
Форум ИАЦ ЗКУ :: Родовые поместья Украины
Всеукраинский форум читателей книг В. Мегре, объединённых идеей о родовом поместье
Ответить на тему
Україна як простір любові
Святослав Стеценко
администратор
администратор

Зарегистрирован: 20.04.2006
Сообщения: 1624
Откуда: Киев
Ответить с цитатой
Україна як простір любові

Наше минуле закодоване у словах, а майбутнє – у мріях. Вона дуже дивна, ця стаття. Спогад і мрія одночасно. Спогад про майбутнє.



Ми – радісні.
Тисячі літ Сонце невпинно дарує нам свою силу. «Радій, хай Ра, Бог Сонця, буде з тобою», – віталися наші пращури. Добрі, славні, cвітлі, ясні, сонячні, яскраві, вони обрали шляхетність – як шлях до ще більшого світла, ще більшої радості, ще більшої Любові.

Ми радо славимо животворну, вітальну енергію Духу, ми плачемо і сміємося, дивуємося і захоплюємося, вмираємо і відроджуємося, і знову й знову творимо наш Простір Любові за сонячними законами радості, краси, правди та праведності. Бо такою є місія славних нащадків Аратти, сонячних аріїв, пасіонаріїв.

Прийшла пора дослухатися до порад українських брахманів і врятувати земний порядок Прави – щоб він урятував нас.

Ми – світлі. Ціль нашої освіти – виховання цілісної, просвітленої людини. Українські учителі укривають від зла, учать перетворювати темряву неуцтва у світло знання, викладають викладаючись, віддаючи свої серця дітям.

Ми живемо у світлому, доброму і ясному світі, де так багато Любові. І ми святкуємо кожну мить життя, освітлюючи, освячуючи своєю радістю простір навколо себе. Ми священнодіємо, коли оремо землю й випікаємо хліб, пишемо вірші й кохаємо, обнімаємо друзів і проголошуємо тости. І шануємо себе, бо того варті. Бо «не запалюють світла і не ставлять його під посудиною, а лише на свічник, і воно світить усім у хаті».

Ми пізнаємо людей по плодах праці їхньої. Кожен, хто обирає світло, для нас – свій. І тому наші світочі – Рама, Будда, Ісус, котрі відчинили браму на шляху духовного пробудження, принесли сонцесяйну істину Любові.

Ми – ті, що прямують до світла, уперто долаючи опір пітьми, пристрасно протестуючи проти брехні й кривди, підступу й насильства.

Кажуть, що істини життя прості, але розум хоче зробити їх складними. Простота – це дуже непросто. Захищаючи правду й волю, українці обрали шлях нелегкої щоденної праці: через тернії – до зірок, через хаос – до гармонії, через спротив диявольської заплутаності – до простих і зрозумілих людських істин.

Ставши на прю зі злом, ми змінюємося самі й змінюємо світ навколо себе, створюючи Простір Любові, Добра і Краси.

Ми – мудрі. Бо знаємо, що можна слухати – і не чути, дивитися – і не бачити. Бо знаємо, що найголовнішого очі не бачать – істину пізнає лише серце, сповнене Любові. Сміливо відкриваючи свої серця людям, ми починаємо ясно видіти, відати, усвідомлювати глибину і справедливість законів світобудови.

Усе в нашому світі взаємопов’язано: добро повертається доброму, зло – злому; тому, хто стукає, – відчиняють, тому, хто просить, – дають. Однак недаремно кажуть: для того, щоб навчитися просити, спершу потрібно навчитися дякувати. Дякувати й давати – слова, схожі і за формою, і за суттю. Дякуючи, ми віддаємо, а віддаючи – отримуємо.

Усе є енергія. Любов є енергія Бога. Віддаючи енергію Любові тим, хто служить Богу, ми отримуємо їхню вдячність і божественну благодать. В українському спасибі закодовано сакральну таємницю життя: Бог спасає тих, хто вміє любити, вірити й дякувати.

Ми – магічні. Маг змагається, долаючи, здавалось би, нездоланні обставини життя, і перемагає силою Духу. Маг добре розуміє: те, що має бути, залежить і від нього також, бо долі немає без волі й долання перешкод.

Магічний – значить могутній, сильний. Сильні Духом плекають силу, слабкі й немічні підтримують духовну кволість. У слові перемагання поєднано значення процесу й результату, адже, обираючи шлях подолання зла, ми вже перемагаємо.

Пройшовши тернистим шляхом утвердження всеперемагаючої сили Духу – від давньої відичної віри й бойового мистецтва козацьких характерників до сучасних технік візуалізації позитивного майбутнього, – українські маги віддано служать Творцеві, допомагаючи іншим у їхньому сходженні до вершини.

Ми – ніжні. Ніжність – це чутлива Любов, якої у нас так багато, що її вже не можна більше приховувати від інших.

Ні, Любов не зникає. Вона стає звуками рідної мови, рядками віршів, знаками-оберегами на писанках і рушниках, квітами на картинах. Вона стає вишневим садком Шевченка і «Вишневим садом» Чехова, філософією серця Сковороди і Школою радості Сухомлинського, «Лісовою піснею» Лесі Українки і поетичним кіно Довженка.

Любов’ю відсвічують усмішки на вродливих дівочих і козацьких обличчях, Любов’ю пульсують ритми наших пісень і танців.

Любов і ніжність – вічні, незнищенні. Але відчути їх дано не кожному, а лише тому, хто здатний вслухатися в голос Бога у власній душі.

Ми – веселі і сміливі. Сміх – прояв енергії життя, ознака гармонійної людини, що живе в злагоді з собою та навколишнім світом.

Цілісна людина завжди весела, завжди смілива, вся сповнена Любові й довіри до Всесвіту. Віки лунає над планетою наш сміх – добрий і глузливий, іскрометно-запальний і відчайдушно-сміливий. Він є живим енергетичним полем радості, яка вихлюпується щомиті у простір, зцілюючи душі й тіла.

Українська веселість – це наш духовний стрижень, та вісь, що тримає покоління мертвих, і живих, і ненарожденних земляків наших у єдиному нерозривному зв’язку, який пронизує часи й відстані.

Ми – багаті. Збагнути багатообіцяюче багатство буття – значить стати багатшим, ближчим до Бога. Творити духовні й матеріальні цінності з Любов’ю до людей – значить служити Творцеві.

У Всесвіті все підпорядковано дії універсального космічного Закону Відповідності: подібне притягується до подібного. Усвідомлення глибини створеного пращурами-брахманами відичного вчення про відповідальність кожного за власне й колективне майбутнє допоможе нам змінити сьогодення.

Випромінюючи божественну енергію Любові, ми стаємо сильними.

Концентруючись на власній силі, ми в багато разів збільшуємо свій енергетичний потенціал.

Спрямовуючи енергію на досягнення позитивних цілей, ми змінюємо життя на краще.

Допомагаючи тим, хто чинить Добро, ми отримуємо нові можливості для духовного й матеріального зростання.

Україна починає розкривати світові свої таємниці. Загадка української душі – це вічна загадка Любові. І тим, хто її розгадав, уже легко оцінити барокову складність українського борщу, відчути бойовий дух українського гопака і віднайти українські корені у відомих усім словах віче, інновації й еволюція.

Україна – край добродіїв, батьківщина звитяжців Духу, що, вслухаючись у музику вищих сфер, творять нове життя.

Так було, є і буде. Завжди.


Ірина Новиченко, Інститут метафізичних досліджень Перехід-ІV
Посмотреть профильОтправить личное сообщениеОтправить e-mailПосетить сайт автора
Україна як простір любові
 Ответить на тему  
Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете голосовать в опросах
Вы можете добавлять приложения в этом форуме
Вы можете скачивать файлы в этом форуме
Часовой пояс: GMT + 3  
Страница 1 из 1